Турніри Великого Шолому завжди обслуговують судді на вишці. Така вже склалася добра традиції. Робота ця дуже невдячна для служителів Феміди, бо доводиться відстоювати своє бачення на корті. Не завжди таке проходить толерантно, спокійно, адже у гравців вирують емоції і вони завжди бачать трішки необ’єктивно. Тим паче любителі, котрі часто не стримуються у висловах. Утім, все ж закон вони поважають.
Ми попросили наших трьох арбітрів, котрі обслуговували матчі квітневого Шолому поділитися своїми враженнями після турніру. У когось вони були короткі, у когось трішки розширені.
«Радію що мене не побили», - підсумувала Маша Долженко (на фото справа).
«В концовке, а это был девятый матч, устал и начал ошибаться, - признался опытный Евгений Мавродий и посоветовал. - Минимум четыре судьи должны быть на турнире».
Найбільш багатослівним виявився коментар юної Вікторії Сніцар: «Турнір був цікавий: всі матчі, як фінал, так і групові, були досить цікаві. Багато було рівних матчів з результатами 7:5, або 6:6 після яких був тай-брейк. Це говорить про те, що гравці рівні й всі хорошого рівня. Якщо не враховувати бурхливі емоції на корті деяких осіб, загальне враження після закінчення — позитивне. Після матчів всі підходили, дякували. Це говорить, про те, що ми, мабуть, гарно виконували свою роботу)))))».